Вітаємо із Днем рентгенолога та Міжнародним днем радіології!
Сьогодні, 8 листопада, Козятинська ЦРЛ приєднується до світової медичної спільноти у традиційному відзначенні International Day of Radiology або Міжнародного дня радіології, а також професійного свята – Дня рентгенологів та рентген-лаборантів.
Саме 8 листопада 1895 року, Вільгельм Конрад Рентген виявив існування чарівних променів. Пізніше їх назвуть рентгенівськими, а вже через рік після відкриття випромінювання в світі з’явились перші рентген-апарат та плівка, чутлива до рентгену. І через століття, надто ж тепер, рентген є найбільш поширеним, швидким та доступним засобом діагностики в пульмонології, травматології та стоматології. З плином часу радіологія зробила потужний стрибок у розвитку: з’явились цифрові рентген-апарати та комп’ютерні томографи.
Діагностичне відділення Козятинської ЦРЛ є яскравим прикладом використання такої апаратури. Воно оснащене сучасним цифровим рентген-обладнанням: 32-зрізовий комп’ютерний томограф SUPRIA (HITACHI, Японія) та комплекс рентгенівський діагностичний КРД 50 в модифікації КРД «INDIascan» (Харківський завод рентгенівського обладнання «КВАНТ», Україна).
Новітнє рентген-обладнання дозволяє проводити обстеження всіх органів і систем людини: рентгенографію високої якості візуалізації з мінімальним променевим навантаженням на досліджуваного та персонал. Цифрові рентген-дослідження з можливістю для пацієнта отримати знімки до 3-4 хвилин та висновок лікаря за 30-40 хвилин.
2023 рік рентгенодіагностики Козятинської ЦРЛ в цифрах — це: 16277 рентген досліджень (тільки за жовтень – 914, тобто в середньому 45 рентгенограм в день), 2622 комп’ютерних томографій (причому 122 з них – високоінформативні КТ із контрастом), 11217 флюорографій органів грудної клітини.
Отже, сьогодні ВІТАЄМО ВСІХ РЕНТГЕНОЛОГІВ ТА РЕНТГЕН-ЛАБОРАНТІВ рентгенологічного кабінету діагностичного відділення Козятинської ЦРЛ із професійним святом!
Шановні наші:
ДАНЧУК Галина Миколаївна, завідувач кабінету, лікар-рентгенолог;
КУПЧИК Володимир Миколайович, завідувач кабінету, лікар-рентгенолог;
ВІТЮК Анатолій Анатолійович, лікар-рентгенолог;
КОЛОМІЄЦЬ Віта Михайлівна, лікар-рентгенолог;
ЛУЦЕНКО Олексій Сергійович, лікар-рентгенолог;
МАРКОВСЬКИЙ Костянтин Васильович, лікар-рентгенолог;
МАРТИНЮК Ігор Олександрович, старший рентген-лаборант;
ДАЦЮК Олена Леонідівна, рентген-лаборант;
ЖИЛКО Лариса Олегівна, рентген-лаборант;
КАЗМІРУК Олена Святославівна, рентген-лаборант;
ЛУЦЮК Тетяна Володимирівна, рентген-лаборант;
МЕЛЬНИК Катерина Михайлівна, рентген-лаборант;
СТЕПАНЮК Тетяна Вікторівна, рентген-лаборант;
ВІТЮК Олена Андріївна, молодша медична сестра.
Своєю сумлінною та нелегкою працею ви показуєте приклад мужності, витривалості, терпіння та старанності, хоробрості в небезпечних умовах, відданості обраній професії, розуміння та готовності допомогти людям за першої загрози здоров’ю.
Бажаємо в цей день вам отримати на свою адресу багато приємних побажань. Нехай ваша корисна праця рятує життя мільйонам пацієнтів, приносить задоволення від власної професії.
Міцного здоров’я вам, щастя вам та вашим родинам, оптимізму та успіхів!
Нагадуємо, що записатись на променеву діагностику (рентгенографію, комп’ютерну томографію) в Козятинській ЦРЛ можна за номерами: (068) 896-09-20, (089) 542-16-20.
Довідка.
Міжнародний день радіології відзначають з 2012 року. Ініціаторами його створення є Європейське Співтовариство радіології (ЕSR), радіологічне суспільство Північної Америки (RSNA) і Американський коледж радіології (ACR). Дата для свята вибрана як нагадування про день відкриття німецьким фізиком Рентгеном невідомих Х-променів, що й поклало, власне, початок новій медичній дисципліни – радіології.
Проте справжнім відкривачем Х-променів слід вважати зовсім не Рентгена, а знаменитого у свій час і чомусь забутого нині українського вченого. В 1881 році на міжнародній електротехнічній виставці в Парижі, яка того часу була Меккою вченого люду, стався фурор. Доктор Стразбурзького університету, галичанин Іван Пулюй продемонстрував загалу свій винахід – трубку, яка випромінювала Х-промені.
Цей винахід здобув Срібну медаль виставки, що, зважаючи на рівень представництва було феноменально. Променева трубка Пулюя отримала б і золоту нагороду, якби учений загал розібрався тоді які перспективи відкриває винахід Х-променів для науки. Але, на жаль, виставка була технічною, а не медичною.
«Лампа Пулюя» деякий час випускалася навіть серійно і окремими передовими лікарями використовувалася в практиці, задовго до всім відомого дослідження Вільгельма Рентгена. За допомогою свого пристрою Іван Пулюй вперше у світовій практиці зробив «рентгенівський» знімок зламаної руки 13-річного хлопчика; знімок руки своєї доньки зі шпилькою, що лежала під долонею, а також знімок скелета мертвонародженої дитини. «Рентгенограми» органів людини, зроблені Іваном Павловичем, була настільки чіткою, що дозволила виявити патологію в тілах пацієнтів.
Чому ж Вільгельм Рентген зараз відомий всьому світу, а український учений – лише спеціалістам? Свою роль зіграло багато чинників. Наприклад те, що Рентген працював в Німеччині, А Іван Павлович Пулюй – в Австро-Угощині, наукові школи якої, в тому числі і у фізиці та електротехніці лише розвивалися. Дослідженням українця перешкоджало недостатнє фінансування, яке сильно гальмували дослідження вченого. Напевне, були й якісь суб`єктивні чинники – не завжди талановитий вчений будь-що прагне до слави і уміє, як кажуть, «розкрутитися». До того ж Пулюй – прізвище не австрійське, і навіть не угорське…
Словом, не принижуючи ні в якому разі досягнень Вільгельма Рентгена, слід сказати, що у випадку «рентгенівського» випромінювання повторилася історія з Америкою, яка дістала назву зовсім не тієї людини, яка її відкрила.
