«Сьогодні я – у блакитному»: медики Козятинської ЦРЛ підтримали флешмоб до Дня поширення інформації про аутизм
Всесвітній день поширення знань про аутизм відзначають 2 квітня. Дата запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН 18 грудня 2007 року. Цього дня на знак підтримки людей з аутизмом вдягаються у щось блакитне. 2 квітня ще називають «Днем у блакитному кольорі».
Медики Козятинської лікарні оригінально долучилися до всесвітнього флешмобу, зауваживши, що із медичними рукавичками та стерильними накидками щодня беруть участь у флешмобі «Я – у блакитному».
Аутизм – це розлад, який виникає внаслідок порушення розвитку дозрівання синоптичних зв’язків в головному мозку зростаючого організму дитини. Цей розлад характеризується вираженим і всебічним дефіцитом спілкування і соціальної взаємодії, досить обмеженими інтересами, а також часто повторюваними діями.
Захворювання має генетичний характер і його основні причини поки не відомі науці, однак СВОЄЧАСНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ДИТИНИ З РАННІХ РОКІВ ЙОГО ЖИТТЯ дозволяє у багатьох випадках домогтися впевнених результатів у соціальній адаптації, що сприяє більш повноцінному життю.
Основними ознаками аутизму є:
- одинокість дитини, яка формує порушення її соціального розвитку при нормальному рівні інтелектуального розвитку;
- супротив до змін в навколишньому, схильність до постійності, а саме – стереотипні заняття, потяг до одних і тих же об’єктів;
- затримка і порушення розвитку мовлення при нормальному рівні інтелектуального розвитку дитини;
- поява клінічних симптомів у дитини до 2-3-річного віку.
Основні причини дитячого аутизму:
- органічні ураження ЦНС внаслідок патології вагітності та пологів,
- запальні процеси головного мозку,
- перенесені черепно-мозкові травми.
Згідно зі статистикою, діагноз «аутизм» трапляється досить часто – один випадок на 100-160 дітей. Проте ця цифра дуже приблизна. Частіше на аутизм страждають хлопчики, ніж дівчатка (приблизно у пропорції 4:1).
Приблизно 60% дітей, хворих на аутизм, котрі своєчасно пройшли лікування у віці 2-4 роки, в подальшому змогли успішно опанувати програму загальноосвітньої школи та досить непогано адаптуватися в суспільстві.
Відомо, що 10% аутичних дітей володіють видатними здібностями. У світовій науці є достатньо тому прикладів. Так, Ейнштейн у дитячому віці тримався відокремлено, не грався з однолітками, до 7 років нав’язливо повторював одні й ті самі речення, в 15 років покинув школу, впродовж усього життя не вмів організувати свій побут і добувати засоби для існування загальноприйнятим шляхом. Ньютон мав труднощі у спілкуванні, хоча добре викладав свої думки на папері. Серед відомих аутистів – Вінсент Ван Гог, Леонардо да Вінчі, Гаррі Труман, Авраам Лінкольн, Вуді Аллен, Боб Ділан і багато інших. Досягнувши значних успіхів у кар’єрному рості, вони залишалися суспільно та сімейно дезадаптованими у зв’язку з проблемами вербальної комунікації. Сьогодні таким людям можна допомогти незалежно від віку.
Аутизм – це не вирок, це всього лише діагноз, своєчасне визначення якого в більшості випадків допомагає вчасно розпочати процеси реабілітації і адаптації.
