Козятинська ЦРЛ – одна з найстаріших на Поділлі
З будівель, зведених у XIX та XX століттях, залишилась лише одна, де зараз розміщена Козятинська підстанція Хмільницької станції швидкої медичної допомоги. Незручні, холодні флігелі поступово змінили інші споруди, зведені в різні часи.
Про початок історії нашого медичного закладу, що датується 1889 роком, читаємо у витягу з дослідження краєзнавця Миколи КУПЧИКА «Охорона здоров’я Козятинського району: сторінки історії».
Відомості про заснування Козятинської дільничної лікарні знаходимо в документі про стан медичної справи у Бердичівському повіті Київської губернії, куди входили землі сучасної Козятинщини.
У «Журналах» засідання повітового комітету у справах земського господарства від 13 серпня 1907 р. у пункті 6-му його порядку денного читаємо назву: «О постройте участковой лечебницы в м. Казатине», де повідомляється наступне: (мовою оригіналу) Участковая лечебница в м. Казатине является старейшей в уезде: она существует с 1889 г. (тобто 135 років тому), за исключением периода 1891-1895 - временного ее пребывания в м. Белополье. За упомянутый 14-летний срок лечебница приобрела широкую популярность среди населения и в настоящее время занимает 1-е место по количеству амбулаторних больных, обслуживая п’яту часть уезда. Казатинский участок дает около 33% принимаемых по всему уезду амбулантов. Важное значение лечебницы в этом пункте вытекает из того что в м. Казатине, население коего в последнее 10-летие більше чем удвоилось, отличается широким торгово-промышленным развитием и теми удобствами, которые находять болем удаленные пациенты в четырех железнодорожных линиях, здесь скрещивающихся... В местечко часто попадают из далека инфекционные больные, требующие и ухода, и охранения уезда от занесеннях извне эпидемий. Между тем помещение лечебницы совершенно не соответствует ее местной роли и раз мером ее деятельности. При отсутствии подходящих квартир лечебницу пришлось поместить в низкой местности, окруженной большими лагунами гниющей воды... В 2-х флігелях, занимаемых лечебницей, расположено 12 помещений, крайне тесных, сырых, низких, малоосвещенных и зимою холодных - температура в амбулатории не выше 4-5 тепла. Всеми этими факторами не может не тормошиться работа врача и его помощников...
Уездный комітет постановил: просить губернський комітет признать неотложным пост ройку помещений под. лечебницу в м. Казатин в первую очередь». (Центральний державний історичний архів України, ф. 442, оп. 660, спр. 263, арк.. 359 і зв.).
В цьому ж документі сказано: «...в настоящее время Белопольская участковая лечебница помещается в 2-х новых домах, построенных в 1906 году по планах местного врача, одобренным губернской управой, и является лучшею лечебницей в уезде. Кроме м. Белополья центром врачебных участков служат с. Ширмовка, м. Прилуки, м. Погребище и м. Казатин». (Там же арк.. 358).
Отже, відомості цього архівного документа дають нам підстави вважати датою заснування Козятинської «участковой лечебницы», правонаступником якої є центральна районна лікарня, 1889 рік, тобто 135 років тому.
Збудоване в 1908-1909 р. приміщення, про яке йдеться мова, існує на території лікарні донині. У ньому було розміщено поліклініку (до кінця 60-х років минулого століття), потім - дитяче відділення (до 1985 р.), згодом - відділення швидкої допомоги та окремі кабінети поліклініки.
В довіднику «Весь Юго-Западный край» 1913 р. в довідці про містечко Козятин приведено відомості про досить розвинену інфраструктуру медичних закладів. Зокрема, у містечку в цей час надають медичні послуги:
«Земская лечебница: врач Добржанський К.А.; фельдшера: Забранский П., Максимюк И., Россошенко П.; акушерка-фельдшер Медвиденко Е.».
Історія розвитку Козятинської залізничної лікарні, згідно з архівними документами, також бере свій початок у 1889 (135 років тому) році, з медичного кабінету, який був розгорнутий на базі щойно побудованого залізничного вокзалу. Медична допомога надавалась пасажирам та залізничникам одним лікарем, 4 фельдшерами, акушеркою та двома санітарками.
