Сьогодні, 5 березня, світова спільнота відзначає День поширення інформації про дисоціативний розлад особистості (Dissociative Identity Disorder Awareness Day)
Через війну багато українців стикнулися з дисоціативними розладами, які роблять їхнє життя схожим на примару і часто заважають нормальному функціонуванню.
Лікар-психолог, лікар-психіатр Козятинської ЦРЛ, медичний психолог, член Української спілки психотерапевтів (УСП) Дана Василівна РУДИЧ, розповіла про це більше.
Дисоціація як захисний механізм психіки
«Це відбувається не зі мною», «я немов спостерігаю за собою здалеку», «мені просто сняться жахи», «я все ще живу у мирному часі, а зараз, немов актор, виконую роль у стрічці про війну», «я розумію і бачу усі жахи, але не можу їх відчути, не можу навіть заплакати».
Подібні відчуття сьогодні знайомі багатьом українцям. Іноді вони лякають, адже змушують людей сумніватися у власному психічному здоров’ї та постійно задаватися питанням: чи не втратили вони здоровий глузд.
Проте психологи заспокоюють, що це цілком нормальна реакція психіки на ненормальні, небезпечні для життя або травматичні події, які людина не може контролювати, такі от як війна.
«Коли емоційного стресу стає занадто багато і розум просто не може впоратися із ним, він вмикає захисні механізми. Одним з яких і є дисоціація або відсторонення, який домагає дистанціюватися від травматичної ситуації. Як наслідок, людина відчуває себе відірваною від свого оточення, від реальності та навіть від власної особистості, натомість отримуючи змогу не так болісно реагувати на травмуючі події», - пояснює лікар-психолог.
Різновиди дисоціативних розладів
1. Дисоціація — це загальний термін, який позначає відстороненість від багатьох речей.
2. Деперсоналізація — це саме відчуття відірваності від себе та своєї особистості.
3. Дереалізація – це коли речі або люди навколо здаються нереальними або «менш реальними», ніж мають бути.
У кожної людини ці типи відчуттів різняться за ступенем тяжкості. Одним лише інколи здається, що вони спостерігають за всім здалеку, інші – приходять до справжнього роздвоєння особистості. Проте, коли такі стани пов’язані з травматичними подіями, на відміну, наприклад, від психічних захворювань на кшталт шизофренії, люди цілком усвідомлюють, що їхні відчуття незвичайні.
Симптоми дисоціативного розладу
Дисоціація порушує чотири сфери особистого функціонування, які зазвичай функціонують плавно, автоматично та не викликають жодних проблем:
- Свідомість;
- Ідентичність особистості;
- Пам’ять;
- Усвідомлення оточення.
Порушення в цій системі автоматичних функцій викликають симптоми дисоціації.
Перші симптоми дисоціативного розладу включають:
- зниження здатность емоційно реагувати, відчуття відірваності від власних емоцій;
- почуття заціпеніння або віддаленості від себе та свого оточення;
- зміни в тілесних відчуттях;
- змінене відчуття часу і місця.
Проте, коли стан людини погіршується вона може стикнутися і з іншими проявами:
- «позатілесний досвід», під час якого ви ніби пливете чи летите або спостерігаєте за собою здалеку чи на екрані кінотеатру;
- відчуття відірваності від власного тіла;
- відчуття, що ви ненадовго втрачаєте зв’язок з подіями, що відбуваються навколо вас;
- розмите відчуття реальності: життя – це сон, де всі і все здається нереальним;
- відчуття того, що ви не контролюєте свої дії;
- прогалини в пам’яті, особливо про конкретних людей, події чи періоди життя;
- нав’язлива поведінка, наприклад, багаторазовий погляд у дзеркало, щоб перевірити, чи ви справді існуєте.
Лікування
Психотерапія може допомогти людині усвідомити свої симптоми, відстежувати їхню появу та принаймні частково контролювати їх, повертаючись в реальність кожного разу, коли мозок намагається з неї втекти. Терапія також може допомогти зменшити тривожність чи нав’язливу поведінку, які часто супроводжують дисоціативні розлади.
Самодопомога
У деяких випадках дисоціативні розлади, пов’язані із гострою травмою чи надмірним стресом минають самі. Принаймні стан людини значно покращується, коли травматичні події лишаються в минулому, а людина опиняється у безпеці. Іншими словами, коли зникають тригери, що викликають дисоціацію, зникає і сама дисоціація.
Проте під час війни уникнути таких тригерів практично неможливо, адже ми всі читаємо новини, слухаємо розповіді друзів, спілкуємося із знайомими та незнайомими людьми, не оминаючи болючі теми.
Тому зараз всім, хто відчуває симптоми дисоціативних розладів, варто взяти до уваги деякі стратегії, які домагають зменшити їхні прояви та приборкати стрес і тривогу. Зокрема, психологи рекомендують:
- Достатній сон щоночі;
- Використання стратегій розслаблення, щоб допомогти вам впоратися зі стресом;
- Регулярні фізичні вправи;
- Здорове харчування;
- Психологічні прийоми, які можуть допомогти повернути вас у теперішній момент, наприклад, ляжте на підлогу, порахуйте пальці на руках, відшукайте п’ять червоних предметів навколо, вимийтеся холодною водою тощо.
Лікар-психолог, лікар-психіатр РУДИЧ Дана Василівна чекатиме вас щодня у кабінеті №26 на другому поверсі поліклініки з 8.00 до 12.00 та у підрозділі фізичної та реабілітаційної медицини поліклінічного відділення на другому поверсі терапевтичного корпусу з 12:30 до 16:00.
Записатися на прийом до лікаря-психолога, лікаря-психіатра поліклініки можна щодня (з понеділка по п’ятницю) з 8.00 до 16.00 за телефонами медичної реєстратури:
(04342) 2-02-15,
(063) 407-20-99,
(068) 370-09-65.
